укр літ 5кл

П`ятниця-29.05.2020.

Тема:Урок-узагальнення.

Список літератури на літо.

Влітку під час відпочинку ти можеш гарно підготуватися до наступного навчального року – прочитати безліч цікавих книжок, рекомендованих Міністерством освіти й науки України до вивчення на уроках літератури.
Список літератури із української літератури
для 6 класу

  • Микола Вороний. «Євшан-зілля»
  • Володимир Винниченко. «Федько-халамидник»
  • Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки»
  • Емма Андієвська. «Казка про яян», «Говорюща риба»
  • Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки»
  • Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»
  • Леся Воронина. «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9»


Понеділок-25.05.2020.


Тема:Література рідного краю."Легенди Львова" Ю.Винничук.

Прочитайте одну з легенд, складіть план (план надіслати у Classroom).

ПРО МАЛЕНЬКУ ЖНИЦЮ ТА СЕРПНЕВУ НІЧ
Колись село Голоско не було з багатих. Сама природа подбала, щоб людям жилося без меду – густі ліси і кам’янисті пагорби не дозволяли розкинутися колосистим нивам, а тому одразу за селом жовтіли великі клаптики поля, які визволили з каміння. Таких клаптиків було багато, а до найвіддаленіших треба було йти навіть годину.
Один такий наділ мала і бідна вдова, що жила під лісом з малою дочкою. Жінка важко працювала в наймах, а дівчинка поралася в городі та доглядала курей, качок. Надійшла пора, коли треба вже збіжжя збирати. На щастя вродило так буйно, як ніколи. Усе село тішилося з того. Тільки бідній вдові було не до втіхи, бо зненацька розхворілася і мусіла злягти.
– Що ж воно буде з нашим збіжжям? – журилася вдова, дивлячись, як усі в селі радісно збирають врожай і возять до дворів пишні снопи.
– Не бідкайтесь, мамо, – озвалася раптом мала. – Я й сама впораюся.
– Та куди ж тобі такій малій? Ти й серпа ніколи не тримала в руках.
– А от і тримала. Я ж серпом кропиву жала для курей!
– Ет, зрівняла… Скільки там тої кропиви. Ох-ох-ох…Може, хтось із сусідів змилосердиться, то поможе. Але мусять наперед на свому полі закінчити, а потім ще й змолотити, бо погода непевна. Нині парить, а завтра, дивися, і злива хлюпне. Тим часом зерно й висипеться…
– А от я спробую, яка з мене жниця – сказала дівчинка і, взявши серпа та збанок молока з хлібом, подалася в поле.
Зерно вже починало осипатися. Ще день-два і пізно буде жати.
– Не піду звідси, доки всього не вижну, – пообіцяла собі дівчинка і взялася до роботи.
Але малі ручки не звикли до тяжкої праці, а худенька спинка скоро заболіла. Дівчинка час від часу випростовувалася, щоб перепочити. Ось уже й сонце закотилося і почало сутеніти. Уже ані душі в полі не видно. Одна дівчинка – жне, а до кінця ще дуже далеко. Руки втомилися так, що вона й не чує їх, мов задеревіли, а ноги не слухають, підкошуються під нею, і не раз поколола голі колінця об гостру стерню.
– Ніхто мені не поможе, – заплакала вона. – Хіба темная нічка.
А тут саме повз неї проходила Серпнева Ніч – висока темноволоса пані в розкішній синій, мов нічне небо, сукні.
– О, то ти і вночі працюєш? – здивувалася вона. – Багато чого я бачила на цім світі. Бачила, як уночі гуляють чи крадуть, але щоб ниву жали – такого я не бачила. Та ще хто жне – отаке мацьопство?
– А що ж я мала робити, коли матуся захворіла, а колос вже осипається?
– Ну-ну, не журися. Як я вже коло тебе, то поможу.
З тими словами Серпнева Ніч взяла серпа і жваво пустилася до праці, що не встигло ще й на світ благословитися, а вже хліб весь лежав у снопах та скиртах.
– Ну, от і все, – сказала Серпнева Ніч. – А мені пора. Зараз сонце зійде.
– Ой, пані, як я вам дякую! Візьміть хоч на пам'ять оці колоски. Серпнева Ніч узяла жмут буйного колосся, підкинула його вгору і обсипала ними свою сукню. І коли вона відходила, дівчинка побачила, як колоски замиготіли золотими лелітками.
ЯК З'ЯВИЛОСЬ УРОЧИЩЕ ПАПОРОТЬ
З тієї саме пори Серпнева Ніч над Галичиною виблискує незвичайно яскравим сяйвом зір.
Колись там, де зараз Кульпарків, знаходилося урочище Папороть. Тут било два джерела, з яких брала свій початок річка Сорока, яка впадає в Полтву. А жив тут на хутірці смолокур зі своєю жінкою.
Одного разу увечері хтось постукав до них у двері. Господар відчинив і побачив дідуся, який шукав нічлігу.
Старого пустили до хати, нагодували чим Бог послав і спати поклали.А вранці прокинулися господарі в замку, що аж тріщав від усілякого багатства. А дідуся і слід пропав.
Зажили вони тоді, як справжні князі. Та минув рік, і такого самого вечора хтось постукав до замкових воріт. Сторож протер заспані очі й, ліниво позіхаючи, гукнув:
– Хто там?
– Старий подорожній просить нічлігу.
– Зараз, – буркнув сторож, – піду спитаю дідича. Поплуганився він до покоїв, де господарі якраз мостилися спати.
– Пане! Агов пане?
– А що таке?
– Там якийсь старигань просить нічлігу!
– Жени його до дідьчої матері! То не заїзд, а замок!… Хоча, можеш йому дати що там після вечері лишилося.
– Сторож узяв у банячок недоїдки, виніс до брами і, прочинивши віконце,
– Пани сказали, аби ви йшли собі де-інде. А тут маєте трохи перекусити.
Наставте шапку.
Старий скинув шапку, сторож влив йому якоїсь бовтанки і затріснув віконце.
Подорожній похитав сумною головою, щось шепнув над шапкою і вихлюпнув недоїдки на ворота. І тої ж миті розкішний замок зі всіма мешканцями запався з гуркотом у підземні провалля. Пустище незабаром густо заросло папороттю і, дивлячись на нього, ніхто б і не здогадався, що тут височів колись замок.
ЯК ЖІНКИ ЛЬВІВ РЯТУВАЛИ
Коли татари в 1283 році пробували захопити Львів, то хан Телебуга захотів дізнатися, як довго зможуть оточені протриматися. А простояв він під містом два тижні і вже собі думав, що львів'яни мусять від голоду вимирати.
Виряджено було татарських послів і вони стали гукати під брамою, щоби пустили їх. І вже, було, хотіли львів'яни відчинити браму, як про теє дізналося жіноцтво й почали вони просити, щоби ще зачекали.
Хутенько розбіглися львівські жінки по хатах і повикочували на вулиці порожні діжки, поставивши їх горі дном. Тоді повимітали з комірок усю крупу й муку, яка там була, й засипали дно хто крупою, хто мукою, а хто зерном так, аби ще й вершок стримів.
– От тепер ми вже готові, – сказали жінки, – пускайте бузувірів. Рушили татарські посли через місто, а тут, куди не глянь, стоять діжки, повні харчів незліченних. Та ще мало того. Повипускали жінки усю пташину й худобину з хлівців на вулиці, що послам довелося палки в руки взяти, бо свині їм проходу не давали, а гусаки розлючено сичали.
Побачили посли таку силу-силенну різної живності і дуже смутними назад вернулися. А хан Телебуга, як вислухав їх, то зараз велів усьому військові збиратися й рушати додому.

ЛЬВІВСЬКА КАТОРГА
Коли львівський бургомістр Мартин Кампіан затіяв у 1615 році будування Ратушевоі вежі, то звелів виловити геть усіх дармоїдів, волоцюг, п'яниць, картярів та всіх, хто по шинках дні свої губив.
Їх приводили на будівництво, записували поміж робітників і змушували працювати. А треба ж сказати, що серед цієї чесної компанії багацько було діток заможних міщан, котрі в руках, крім ложки, карт і келиха не вміли нічого тримати.
Ото сміху було! Усе місто потішалося над ними. А чимало батьків самі приводили своїх синів і віддавали, як тоді жартували на каторгу.
Саме тому з північного боку Кампіанівської вежі було видовбано на камені зображення корабля, як пам'ятку про той час, коли гультіпак відправили "на галери".
ЩО ЛЮБОВ СПОЛУЧИТЬ
Цю історію можна було б назвати "Львівські Ромео і Джульєтта".
У 1594 році з далекого Кріту привіз вино італієць Мікеліні. Частину товару замовив для себе український купець. І от у нього вдома побачив італієць юну Пелагію, доньку купця. І з першого погляду закохався. Відтоді уже частенько шукав якогось приводу, аби завітати до них, аж поки й Пелагія не відповіла взаємністю.
Італієць втратив будь-яке бажання вертатись додому. Молоді люди шептали одне одному чутливі слова, а батьки прихильно спостерігали за цим, бо італієць припав їм до вподоби. Проте страшне лихо вже підкрадалося до Львова: чума.
Вона вже не раз збирала своє чорне жниво по всій Європі, та от нарешті і сюди завітала І щодня косила десятки людей.
Даремні були молитви, даремні цілодобові служіння по церквах.
Мор не обминув і купцевої садиби. Пелагія захворіла. За суворим приписом усіх зачумлених виносили за межі міста і залишали в саду, де за ними доглядали монахи.
Та Мікеліні не покинув своєї коханої і не відходив від неї, як умів потішав і вселяв надію на одужання.
Але дівчина була приречена. Мікеліні поховав її на православному цвинтарі церкви Благовіщення. А за дев'ять днів і сам зліг. Видно далося взнаки спілкування з хворою.
Помираючи, прохав Мікеліні поховати його в костелі святого Станіслава, а на їхніх могилах вимурувати одинакові нагробки.
Так воно і сталося. На обох могилах поставлено нагробки, на яких вибито по парі сердечок, пов'язаних галузкою лавру. А внизу вірш львівського поста Шимона Шимоновича:
Що любов сполучить,
І смерть не розлучить.
ЛЯПАС, ЩО КОШТУВАВ ЖИТТЯ
Ганнуся Вовчківна була одною з найчарівніших панянок міста Львова наприкінці XVI століття. Багато кавалерів за нею упадало, але її увагою користали тільки двоє: Павло Оленик та італієць із Флоренції Урбан Убальдіні. Біда тільки, що панна дарувала свій чарівний усміх обом їм з одинаковою теплотою.
Хтозна доки тривало б це упадання за її серцем, якби не весілля Ганни Луцької. Обидва зітхальники були серед запрошених. І от під час танців вони водночас запросили Ганнусю до танцю.
Панна могла б і подумати, перш ніж вчинити те, що вчинила. Але думати їй не хотілося. І вона подала руку смаглявому флорентійцю.
Павло не був ані іспанцем, ані сіцілійцем. Був місцевим українським шляхтичем, але гонор свій цінував високо. І виміряв смачного ляпаса на обличчі Урбана.
Музики враз перестали грати, а пари спинилися. Ніхто не встиг втрутитися, коли італієць висмикнув кинджал і вдарив Павла в живіт. Хлопець упав непритомний.
Конаючого Павла понесли в будинок його батьків, а Урбан мусив стати перед судом у Ратуші. А суд у ті часи карав за вбивство стратою.
Лавники визнали італійця винним і був би він стратив голову, якби не жіноча облога Ратуші. Молоді панни й поважні матрони так ревно плакали й благали милосердя, що радники завагалися.
Та жіночі ридання мало що помогли б. Несподівано потерпілий і його родина виявили незвичну шляхетність. Павло з ложа смерти послав своє пробачення італійцеві і всю провину брав на себе.
Павло помер, а Убальдіні дістав руку багатої шляхтянки, даючи початок славному у Львові роду патриціїв.

П`ятниця-22.05.2020.

Тема:Контрольна робота.

Максим Рильський .Вірші. Гр. Тютюнник "Дивак",  М. Вінграновський "Сіроманець".

Посилання-https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5941153

Вписуйте своє прізвище та ім`я.


Понеділок-18.05.2020


Тема:Микола Вінграновський "Сіроманець". Характеристика головного героя за планом.




Написати характеристику Сашка за планом.Надіслати у Classroom.


П`ятниця-15.05.2020

Тема:Микола Вінграновський "Сіроманець".Образ Сашка.

Перегляньте відеопояснення



Скласти  план твору( надіслати у Classroom).

П`ятниця-08.05.2020

Тема:Микола Вінграновський "Сіроманець".Переказ найцікавіших епізодів.

Прослухати аудіозапис




Можна переглянути фільм "Сіроманець".Посилання-https://www.youtube.com/watch?v=CXEnouzS1b8

Дочитати твір до кінця.Підготуватись до с. р. по змісту.

Понеділок-04.05.2020

Тема:Микола Вінграновський "Сіроманець".

Перегляньте відеопояснення


Прочитати половину твору.Напишіть сенкан "Сіроманець"(як складати сенкан є у вашому зошиті)-виконане завдання кидати у Classroom.

                  Додаткове заняття з укр.мови

Напишіть твір-роздум "Дружба з тваринами".

Понеділок-27.04.2020

Тема:Характеристика героя за складеним планом(за твором "Дивак" Гр.Тютюнника).

Написати характеристику Олеся (за планом).Надіслати у Classroom.


П`ятниця-24.04.2020

Тема:Образ хлопчика Олеся( за твором Г. Тютюнника "Дивак")

Перевірка змісту оповідання.Посилання-https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=655587










Написати у робочому зошиті "Чим мені сподобався Олесь"(4-5 речень)(сфотографувати і кинути у Classroom)

П`ятниця-17.04.2020

Тема: Григір Тютюнник "Дивак".



Прочитайте оповідання "Дивак" або прослухайте



Понеділок-13.04.2020

Тема:Максим Рильський "Осінь-маляр з палітрою пишною..."

Перегляньте відеопояснення

 Підкресліть дієслова, що є персоніфікаціями, у вірші «Осінь-маляр із палітрою пишною...».
Осінь-маляр із палітрою пишною 
тихо в небі кружляє
осипає красою розкішною.
Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.
Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними

Епітет-художнє означення(сріблисті роси))

Метафора-
Художній засіб, який полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості.

Письмово в зошиті записати тему та основну думку

Додаткове заняття з української мови


Напишіть невеличкий твір про весну, використовуючи звертання та вставні слова

П`ятниця-10.04.2020

Тема :Максим Рильський "Дощ".Краса рідної природи.

Познайомимось із Максимом Рильським





Прослухати відео

Виразне читання вірша.

Понеділок-06.04.2020

Тема: Контрольна робота

Твори Т.Шевченка,П Тичини,Є. Гуцало "Лось".

Не забудьте вказувати своє прізвище та ім`я,бо робота буде не оцінена.

Клацніть на посилання-https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=684547
     Гарних ВАМ успіхів!

П`ятниця-03.04.2020

Тема: Є Гуцало "Лось".  Тема добра і зла.  Образи хлопчиків.

 Пройди тест на оцінку .           Клацни на посилання         -https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=675476

Пишіть прізвище та ім`я в тесті








Письмово в зошиті виписати літературні портрети хлопчиків та дядька Шпичака

Понеділок-30.03.2020

Тема:Євген Гуцало "Лось"

Рада вітати Вас, дорогі діти, із поверненням до навчання.

Ознайомтесь із Євгеном Гуцалом( з підручника)


Гляньте на красеня ,про якого Ви сьогодні прочитаєте



Прочитайте оповідання "Лось" або перегляньте та прослухайте


Понеділок 16.03.2020

 Тема: Тарас Шевченко "За сонцем хмаронька пливе"

Вивчити напам'ять вірш "За сонцем хмаронька пливе"


Переглянути мультфільм "Садок вишневий коло хати"


П'ятниця 20.03.2020

Тема:Павло Тичина Вірші

Прочитати про Павла Тичину
Виразне читання віршів Павла Тичини

Напам'ять вивчити один на вибір вірш




1 коментар:

                            КРОССЕНС В.Дрозд "Білий кінь Шептало" Посилання- http://linoit.com/users/zyver/canvases/8%20%D...